Є годинники, які просто показують час. А є ті, що з першого погляду дають зрозуміти: перед вами річ для людини, яка вже давно не носить звичайні речі.
Louis Vuitton вирішив повернути в постійну колекцію одну зі своїх найбільш незвичних ранніх моделей — Monterey, дизайн якої вперше з'явився ще у 1988 році. Тепер культова форма отримала сучасне продовження: корпус виготовляють із глянцевої кераміки, доступні два кольори — глибокий чорний і насичений зелений, а замість кварцового механізму всередині працює власний автоматичний калібр Louis Vuitton.
І найцікавіше тут те, що цей годинник зовсім не намагається виглядати «як усі».
Дизайн, якому майже 40 років
Історія Monterey почалася у 1988 році, коли Louis Vuitton разом з італійською архітекторкою та дизайнеркою Гае Ауленті створив свої перші наручні годинники — LV I та LV II.
Для того часу дизайн був досить сміливим. Замість традиційного круглого корпусу з'явилася гладка, майже кам'яна форма, яку легко уявити в руці як відполіровану гальку.
Але головна деталь — заводна головка.
Вона розташована не збоку, як у більшості класичних механічних годинників, а на позначці 12 годин. Саме це незвичне рішення стало одним із головних візуальних підписів Monterey.
Через десятиліття дизайн несподівано знову став актуальним. Модель почала привертати увагу колекціонерів, а Louis Vuitton повертав її у свої модні покази — не лише як наручний годинник, а й у вигляді підвісок та аксесуарів.
Тепер бренд вирішив не просто згадати Monterey, а зробити його частиною постійної колекції.
37 міліметрів, які не хочеться ховати під рукавом
Нові Monterey зберігають компактний корпус діаметром 37 мм.
Для сучасного ринку, де великі годинники давно стали звичним явищем, це досить стриманий розмір. Але саме він добре працює з характерною формою корпусу.
Годинник не виглядає громіздким і не намагається привернути увагу лише розміром. Його впізнаваність створюють силует, матеріал і деталі.
Заводна головка Clous de Paris із сталі залишилася на 12-й годині, тому навіть здалеку Monterey складно переплутати з традиційним люксовим годинником.
Чорний чи зелений?
Louis Vuitton підготував дві версії, і вони мають абсолютно різний характер.
Чорна модель — більш стримана й контрастна. Глянцевий чорний керамічний корпус поєднаний із матовим білим циферблатом. Червоні стрілки та залізнична шкала додають яскравих акцентів, а секундна стрілка отримала синій колір.
Годинник доповнює чорний ремінець із зернистої телячої шкіри. Червона контрастна прострочка перегукується з деталями циферблата.
Це варіант для тих, хто любить, коли аксесуар виглядає дорого, але не кричить про це з першого метра.
Зелена версія — зовсім інша історія.
Тут Louis Vuitton зробив ставку на майже монохромний образ. Глянцевий зелений корпус поєднаний із матовим зеленим лакованим циферблатом, білою залізничною шкалою та яскраво-жовтими годинниковою і хвилинною стрілками.
Жовтий колір невипадковий. Він нагадує фірмову жовту прострочку, яка асоціюється зі шкіряними виробами Louis Vuitton.
У результаті годинник виглядає не як консервативна класика, а як дуже точний предмет чоловічого стилю.
Кераміка, яку роблять майже як ювелірний виріб
Головна технічна новинка Monterey — не тільки механізм, а й матеріал корпусу.
Louis Vuitton використовує оксид цирконію з пігментами. Але отримати характерний глянцевий корпус просто відлиттям матеріалу неможливо.
Після формування заготовки її механічно обробляють, випалюють при температурі понад 1000 °C, вручну шліфують і полірують.
Саме останній етап формує ту гладку, дзеркальну поверхню, яка нагадує відполіровану гальку.
І тут є важлива деталь: кераміка не просто дозволяє отримати незвичайний колір. Вона підкреслює саму ідею Monterey — предмета, який хочеться розглядати в руці.
Усередині — вже не 1988 рік
Якби Louis Vuitton просто відтворив стару модель із сучасними матеріалами, це був би черговий ретрореліз.
Але всередині все змінилося набагато серйозніше.
Оригінальний LV II використовував кварцовий механізм. У нових Monterey Ceramic його замінив власний автоматичний калібр LFT MA01.02.
Механізм складається зі 174 компонентів, працює з частотою 28 800 напівколивань на годину та забезпечує запас ходу приблизно 45 годин.
Тобто зовні Louis Vuitton грає з ностальгією, а всередині — використовує сучасну годинникову інженерію.
Це хороший приклад того, як можна повернути історичний дизайн, не перетворюючи його на музейний експонат.
Розкіш, яку не обов'язково демонструвати
Особливо цікаво, що механізм захований під закритою сталевою задньою кришкою. Його оздоблення не побачить випадковий перехожий.
А там є що розглядати: кругове гільйошування, піскоструминно оброблені мости, безбарвні сапфірові підшипники та ротор із рожевого золота 750 проби, прикрашений гравіюванням монограми LV.
Це типова історія для дорогого годинника: найскладніші деталі створені не для того, щоб ними хизуватися, а просто тому, що виробник може дозволити собі зробити їх правильно.
