У 1974 році молодому інженеру фірми Kodak на ім'я Стівен Сассон доручили, на перший погляд, несуттєве завдання - з'ясувати, чи є практичний сенс у новому винаході, що дозволяє перетворювати світло на дані.

У Telegram-каналі BUSINESSMAN ділиться останніми новинами про багате та успішне життя. 

Приєднуйтесь!

Сассон створив пристрій, здатний отримувати зображення та передавати їх на екран у цифровому форматі, і з ентузіазмом представив його начальству. Але він припустився тактичного прорахунку, назвавши технологію безплівковою фотографією.

Таке позиціонування йшло врозріз із роботою його аудиторії — управлінців, які будували кар'єру на продажах та прояві плівки, — і тому викликало слабкий інтерес. Замість скористатися перевагою, Kodak зволікав майже 20 років — за цей час кілька конкурентів зайняли позиції на новому ринку.

Чому ж Сасон погано представив свій витвір?

Справа в тому, що він був надто ним захоплений. Пізніше він говорив: «Мені й на думку не спадало, що мій продукт суперечить основній місії, якої компанія дотримувалася останні сто років». Новатори на кшталт Сассона часом самі копають собі яму.

Їх підводять такі риси характеру, як впевненість та оптимізм (без них не було б креативності, але їх надлишок вкрай шкідливий), та емоції на кшталт страху, сумніву, жалю та розчарування (вони часто виникають, коли робиш щось нове, і здатні загальмувати або звести нанівець всі зусилля).

Ми опитали і вивчили сотні винахідників — успішних і не дуже — і з'ясували, що багато хто з них не помічає таких психологічних пасток і потрапляє до них. Про те, як здійснювати інновації, багато хто говорить — від гуру дизайн-мислення до практиків і теоретиків ощадливих стартапів і прихильників концепції спринтів.

Про те, як подолати психологічні перешкоди цим шляхом, не розповідає майже ніхто.

У цій статті ми, ґрунтуючись на опублікованих інтерв'ю, відео та виступах, розповімо про бар'єри, з якими стикалися деякі великі підприємці, та про те, як їм вдалося їх обійти.

Страх чистого аркушу

Страх може виникнути в будь-який момент, але часто він посилюється при переході від думки до дії. Розвиваючи свою ідею, ви майже завжди чимось ризикуєте: накопиченням, репутацією, кар'єрою.

Джефф Безос розповідав, як, працюючи у хедж-фонді D.E. Shaw поділився з начальником ідеєю продавати книги через інтернет. «Думаю, ця витівка не для того, хто вже має хорошу посаду», — відповів бос.

Тоді Безос зрозумів, що стоїть перед вибором: ризикнути всім заради негарантованого успіху в майбутньому або зберегти нинішній статус, комфорт і впевненість у завтрашньому дні. Ті, кого роздирають подібні сумніви, можуть скористатися наведеними нижче методами.

Поговоріть із майбутнім втіленням свого «я». Люди схильні уникати ризику, перебільшуючи можливі негативні наслідки. Особливо сумну картину ми малюємо за рахунок так званого майбутнього жалю: уявляємо, як коритимемо себе, якщо починання обернеться провалом.

Бажання уникнути неприємних відчуттів змушує нас підтримувати статус-кво, але цьому можна протистояти. Замість думок про розчарування від невдачі уявіть, як ви почуватиметеся все життя, якщо виберете бездіяльність і не реалізуєте свою ідею.

Беззастережений кілька днів і нарешті придумав, як ухвалити рішення. Він уявив собі, як у старості розмірковуватиме про прожиті роки.

«Чи я пошкодую, що пішов з цієї компанії? — запитав він. — Я зрозумів, що у 80 років навіть не згадаю про це. Але точно знав, що я маю ідею і дуже пошкодую, якщо не дам їй шанс. Щойно я подумав про це в такому ключі, то наважився». Уявивши себе у майбутньому, Безос відчув екзистенційне співчуття, яке люди відчувають, коли роблять вибір, який суперечить їх переконанням чи потреби у розвитку.

Навчайтеся у страху. До страху втратити те, що маєте, додаються сумніви в успішності обраного шляху. Можна ставити під питання життєздатність ідеї, можливість розвинути її, вийти на усталений ринок або вплинути на індустрію, що сформувалася. Подібні страхи здатні вилитися в постійну тривогу і поставити нас у глухий кут.

Найчастіше люди пригнічують ці почуття та рухаються далі. Але дослідження свідчать, що це можна пропустити важливі сигнали. Страх не лише стримує нас; він показує, що ми недостатньо інструментів чи інформації.

Тому, перш ніж боротися з занепокоєнням, важливо розібратися в його причинах. Коли Безос наважився реалізувати свою ідею, його охопив страх провалу. Він сказав батькам, які дали йому грошей, що з 70-відсотковою ймовірністю своїх вкладень вони не повернуть.

Він був переконаний у спроможності проекту, оскільки ретельно проаналізував ринок і зробив висновок, що книги є ідеальним товаром для онлайн-торгівлі, але був не до кінця впевнений, що йому вистачить знань для успішної реалізації задуму.

Він зрозумів: щоб підвищити ймовірність успіху, потрібно мати постійний доступ до технічних кадрів та широкого асортименту книг. Тому він переїхав до Сіетлу — там розташовувався офіс Microsoft, а за кілька годин їзди — найбільший книжковий дистриб'ютор США. Побоювання допомогли Безосу уникнути проблем із розробкою та логістикою.

На відміну від Безоса Білл Гейтс був абсолютно впевнений, що зможе втілити в життя свою ідею, яка привела до створення Microsoft.

Однак йому довелося нелегко через дві індивідуальні особливості: він був інтровертом і виглядав надто молодо. Тому коли він презентував своє (ще не створене) програмне забезпечення творцям комп'ютера Альтаїр — телефоном з гуртожитку Гарварда, — він представився Полом Алленом, своїм неофіційним бізнес-партнером, який був на два роки старшим. Гейтс знав: якщо клієнт виявить інтерес, то на зустріч піде більш товариський і солідний на вигляд Аллен.

Через роки Аллен розповідав Harvard Gazette: «У мене була борода, і я хоча б виглядав як дорослий, а Білла можна було прийняти за школяра». Хоча пізніше Гейтс та Аллен розійшлися, глава Microsoft говорив, що це партнерство було його найкращим бізнес-рішенням.

Визначивши причину своїх страхів, ви знайдете інформацію чи партнерів, які допоможуть вам заповнити брак компетенцій чи переконливості.

Розчарування через невдачу

Ви напевно знаєте вираз «на помилках вчаться». Але Дін Шепард з Університету Індіани наголошує, що це не відбувається саме собою: необхідні дисципліна та свідомі зусилля. Тут знадобляться такі поради.

Проаналізуйте свій провал. Крім очевидних проблем, невдачі викликають неприємні почуття, що заважають засвоювати знання: заперечення, гнів, розпач, невдоволення собою. Інноватори особливо беззахисні перед ними, оскільки майже не відокремлюють себе від своїх проектів.

Щоб не потрапити до цієї пастки, розберіть невдачу на складові. Що саме пішло не так і чому? Які припущення виявилися неправдивими, а які підтвердилися?