Щоб продемонструвати високе соціальне становище, недостатньо дорого одягатися, з'являтися на світських раутах і залишати щедрі чайові в ресторанах. Справжнього аристократа визначає, як він проводить вільний час.
Тому навіть у спорті є спеціальні дисципліни, які вважаються доступними тільки для еліти. Сьогодні ми згадаємо про п'ять спортивних занять, що асоціюються з розкішшю та престижем.
Гольф
Гольф вважається одним із найелітніших видів спорту відразу з кількох причин. По-перше, для того, щоб потрапити в серйозний гольф-клуб, необхідно внести щедрий членський внесок, а також придбати дорогоцінний інвентар та екіпірування.
По-друге, історично склалося, що гравцями в гольф завжди були люди високого соціального стану. У вікторіанській Англії гольф асоціювався зі справжніми джентльменами, а сьогодні в нього найчастіше грають політики, власники великих підприємств та зірки шоу-бізнесу.
По-третє, гра в гольф не має строгих обмежень щодо таймінгу і часто може затягтися на 6-7 годин. Також потрібно багато вільного часу для того, щоб підвищувати рівень гри за допомогою регулярних персональних тренувань. Тому гольфістам необхідно мати гнучкий графік, що є проблематичним для багатьох людей сьогодні.
Додаткову елітарність гольфу надає суворий дрес-код гравців і те, що гольф-клуби асоціюються з неформальним спілкуванням бізнесменів, які нерідко укладають великі операції прямо під час гри.
Теніс
На відміну від гольфу, теніс стає все більш популярним у нашій країні. Щороку у великих містах з'являється все більше кортів, а кількість людей, які займаються цим видом спорту, зростає. Проте культура тенісу все ще тісно пов'язана з високим соціальним статусом та розкішним життям.
Любителі провести час на корті мають бути готові оплачувати його оренду (найчастіше недешеву), а також придбати кілька професійних ракеток та цілу колекцію м'ячів, яку потрібно періодично оновлювати.
На особливий антураж довкола тенісу впливає поведінка світових зірок цієї гри. Топові тенісисти заробляють мільйони доларів за сезон, водять спорткари та мають нерухомість одразу у кількох європейських містах.
А широка географія турнірів дозволяє гравцям часто подорожувати всією планетою, здійснюючи по кілька міжконтинентальних перельотів за сезон. Оцінити гру професіоналів та надихнутися їх результатами можна під час перегляду турнірів ATP, які доступні на «Кінопошуку» в ефірі BB Tennis.
Кінне поло
Вміння триматися в сідлі в усі часи вважалося однією з базових навичок для кожного аристократа, що поважає себе. Але для участі у професійних стрибках представники вищого стану найчастіше наймали спеціально навчених жокеїв. Самі ж вони знайшли менш екстремальну альтернативу – кінне поло. Високий поріг входження до цього спорту обумовлений відразу кількома чинниками.
Хороший кінь для кінного поло – штучний товар. Її зміст та навчання вимагають серйозних фінансових вкладень. Крім того, поля для поло найчастіше знаходяться у престижних районах з обмеженим доступом, де мешкають заможні люди. Любителі цього виду спорту організують спеціальні клуби, потрапляння до яких вважається дуже престижним.
А за рахунок того, що кінне поло — командне змагання, поле часто стає майданчиком для нетворкінгу та обговорення бізнес-стратегій та інвестицій.
Вітрильний спорт
Вперше змагання з вітрильного спорту пройшли 1661 року в Англії. Приблизно в цей час з'явилися перші яхт-клуби, де збиралися у вільний час власники парусного морського транспорту.
Людина, яка займається вітрильним спортом, зветься яхтсменом, а самі перегони суден різних класів називаються регатами. Для участі у великій регаті яхтсмен має пройти серйозну підготовку, вміти керувати судном навіть у штормових умовах та оперативно реагувати на зміну напряму вітру.
Вітрильний спорт включений до програми Олімпійських ігор. Серед адептів цього заняття актори Морган Фріман та Антоніо Бандерас, мільярдер Тед Тернер, а також король Іспанії Хуан Карлос I (котрий правив до 2014 року) та принцеса Великобританії Анна.
Фехтування
Володіння шпагою — ще одна навичка, яка в Європі завжди асоціювалася з найвищим станом. У середні віки фехтування було частиною обов'язкової програми навчання дітей еліти.
Особлива увага приділялася красі та елегантності рухів юних спортсменів, адже фехтування найчастіше розглядалося не як бойова дисципліна, а як мистецтво, що розвиває координацію, уміння зберігати холоднокровність та з повагою ставитися до суперника.
Сьогодні в цьому виді спорту є три фехтувальні зброї: рапіра, шабля та шпага. Бої з легкою рапірою вимагають від спортсменів бути швидкими та влучними. Поєдинки на важчих шпагах характеризуються повільним темпом та акцентом на стратегію. Шабля ж — зброя, що рубає, тому фехтування на шаблях відрізняється високою динамікою і видовищністю.
Спортсмени повинні вміти аналізувати дії суперника, передбачати його рухи та швидко приймати рішення. Важлива частина підготовки до бою - робота з тренером, який допомагає вдосконалювати техніку та тактику ведення бою.