Бути самодостатньою людиною нічого не означає і не має жодної цінності для оточуючих, але абсолютно безцінно для носія самодостатності.
У Telegram-каналі BUSINESSMAN ділиться останніми новинами про багате та успішне життя.
Приєднуйтесь!
Це не досягнення, яким пишаються, спробуй сам згадати, чи чув ти хоч раз у житті, щоби хтось випинав справжню самодостатність? Швидше, хтось з боку помітить цю особливість, іноді з інтересом, але часом і в щирому нерозумінні.
Втім, це цілком справедливо і самодостатня людина відноситься до окремих оточуючих і суспільству в цілому так само.
Самодостатній людині не буває нудно
У самодостатньої людини в голові цілий Всесвіт зі своїх думок, інтересів та уявлень про все на світі.
Це не означає, що він знає все про все швидше навпаки — розуміє, що дуже багато не знає і тому завжди може захопити себе розширенням кругозору.
Може, в цьому і немає особливого сенсу, але вгамована спрага пізнання хоча б приносить задоволення. В оточенні такої людини зазвичай не надто багато близьких їй за духом, але річ у тому, що люди їй не надто й потрібні.
Можна поспілкуватися з друзями на будь-яку тему, але так само легко можна обійтися без живого спілкування кілька днів.
Питання про особисті захоплення може поставити в глухий кут тому, що цікавить все або як мінімум дуже багато. Просто є великі, найголовніші захоплення, вони ж хобі, а є маленькі, на які приділяється менше уваги та часу.
Тим не менш, ті та інші області інтересу регулярно оновлюються та доповнюються новою інформацією, хоч і в різних пропорціях.
Напевно, самодостатність насамперед полягає у здатності вибудовувати та підтримувати власний, часто безладний та неоднорідний комплекс інтересів.
У самодостатньої людини немає авторитетів
У самодостатньої людини за визначенням не може бути авторитетів за винятком тих випадків, коли вона сама і, що важливо, усвідомлено призначить когось таким для себе. Справа не в гордості чи підвищеній самооцінці, а в об'єктивності.
Будучи дорослою людиною, що сформувалася особистістю зі своїми уявленнями про світ, досить непросто знайти гідного авторитету, від якого можна почерпнути щось.
Тому зазвичай ставка робиться на вузькоспрямованих майстрів своєї справи. Такі люди можуть, якщо не найкраще, то вже точно краще переважної більшості розбиратися в чомусь.
Ось саме це «що-небудь» у них і варто запозичити, залишивши інше осторонь, наскільки можна без осуду, навіть якщо дуже хочеться судити.
Тим часом, незважаючи на власну багатосторонньо розвинену особистість, самодостатня людина зазвичай сама не прагне статусу авторитету. Його просто не дуже цікавлять оточуючі люди, крім випадків, коли вони необхідні для досягнення якихось цілей.
Самодостатня людина живе за своїми правилами
Кожна людина може сама встановлювати правила для свого життя, але користуються цією можливістю мало хто.
Справа в тому, що, дотримуючись загальноприйнятих норм, у тебе менше шансів оступитися на, здавалося б, рівному місці.
Будь як усі і проживеш як усі, без зайвих неприємних сюрпризів, якщо сам не шукатимеш їх. Це цілком зручно, це нічого не обіцяє, але й ні на що не прирікає.
Основна проблема такого способу життя полягає в необхідності робити те, що не дуже хочеться. Взагалі, швидше за все, все життя і пройде в даному ключі, але з часом людина звикає, вчиться знаходити позитивні моменти і якось приходить до компромісу із собою.
Самодостатня людина живе за своїми правилами, це теж досить просто – роби, що хочеш, а що не хочеш – не роби. Така позиція теж нічого не обіцяє і ні на що не прирікає, можна не помітити різниці.
Виникає законне питання: якщо немає різниці, навіщо ризикувати та все ускладнювати? Просто тому, що хочеться керувати своїм життям, а не сидіти на задньому сидінні переповненого автобуса.
Він не боїться самотності, а насолоджується ним
Самодостатній людині незрозумілий дискомфорт і тим більше страх перед самотністю. Він навпаки, насолоджує їм, знаходячи наодинці цілий світ непізнаного, де так багато речей, що заслуговують на обмірковування.
Щоб приділити небагато уваги всім цим речам, не вистачить цілого життя, як же можна відмовлятися від такої рідкісної самотності для будь-чого?
Зрештою, бути віч-на-віч із собою — це означає витрачати час на себе, без жодних застережень і відволікань. У сучасному світі це розкіш, яку зовсім не цінують.
Полюби самотність і тоді познайомишся із справжнім собою. Взагалі саме це знайомство і відлякує людей, адже насправді вони рідко відповідають зовнішньому образу, вибудуваному під впливом навколишнього середовища.
Боятися самотності - значить боятися себе, це явне свідчення наявності глибинних проблем, з якими рано чи пізно все одно доведеться зіткнутися.
Самодостатня людина живе не зважаючи на суспільство
Самодостатня людина сама визначає сферу своїх інтересів, формує власну систему цінностей і, відповідно, переслідує свої цілі або обходиться без них зовсім.
Простіше кажучи, навіть якщо всі стрибнуть у вікно, він не піде за всіма, хоч би наскільки переконливими здавалися докази. Абсурд, підтримуваний більшістю, не перестає бути абсурдом в очах людини, яка самостійно мислить.
Необов'язково бути вискочкою постійно, коли тобі з суспільством по дорозі можна якось ладнати або ігнорувати його.
Проте моменти протистояння із загальноприйнятими нормами неминучі. Вони перевірять на міцність самодостатність, якщо влаштує, то стане міцнішим, а якщо впаде під натиском — життя на цьому не припиниться.
Суспільство підбере обваленого і обтрусить, словом, прийме до себе. Той хто устояв, навпаки, завжди недолюблюватиме, а то й відкрито ненавидіти. Втім, це взаємно.