Кожен із нас чув тези на кшталт «всіх грошей не заробити». До цього й не прагнемо, але все-таки проводимо на роботі значну частину життя, хоча взагалі від третини до половини — все залежить від графіка та підрахунків.

У Telegram-каналі BUSINESSMAN ділиться останніми новинами про багате та успішне життя. 

Приєднуйтесь!

Закінчивши робочий процес, наш мозок не може відразу перейти на особисті справи або творчий процес. На це потрібен час, як і на те, щоби з роботи дістатися додому. Ще добре було б годин 7–8 поспати.

У результаті ми маємо лише кілька годин щодо вільного часу. Воно не може бути витрачене без огляду на обставини та завтрашній день, а отже, не цілком належить тобі. Така схема вибудовується корпоративним світом, зміцнюється хибними міфами про щастя та успіх.

Тільки корпораціям немає справи до твого особистого щастя, вони хочуть, щоб ти просто бігав, як хом'як у клітці: вставав за розкладом, виходив з офісу у вказану годину і лягав спати з думкою про роботу.

Розглянемо деякі міфи та маніпуляції корпоративного світу, які відводять тебе убік від справжнього щастя.

Гроші роблять тебе щасливим

Навряд чи когось засмучує наявність грошей, а їхня втрата точно нікого не радує. З цієї формули випливає хибний висновок про те, що гроші і роблять людину щасливою.

Спробуй уважно подивитися на всі боки, на своїх друзів і знайомих. Ці люди мають різний рівень достатку, і він далеко не завжди корелюється із загальним почуттям задоволеності життям.

Простіше кажучи, гроші також мають різну ціну. Вона складається із витрачених зусиль та часу, а також з бажань та рівня усвідомленості.

Щасливіший не той, хто більше заробляє, а той, хто задовольняє більшу кількість своїх потреб.

Напевно, ти знаєш людей, які мають високу зарплату, але при цьому практично позбавлені вільного часу і загрузли в кредитах. Чи вони щасливі. Виходить, гроші, і справді, далеко не головне.

Однак, корпоративний світ хоче, щоб у тебе не виникало сумнівів щодо цього. Конкуруй, прагну до підвищення зарплати, жертвуй задля цього всім, у тому числі своїми мріями та реальними цілями.

Винагородою стане підвищений рівень споживання найпростіших речей. Холодильник повніший, одяг новіший та техніка з логотипом у формі яблука.

Влада та гроші означають успіх

У корпоративному світі владу отримують через рух вгору кар'єрними сходами.

Чим вище виявишся, тим більше в тебе буде підлеглих, тих що нижчі і, отже, менш успішні. Така влада може поширитись за межі робочого процесу та посадових обов'язків. З нею у комплекті йде ще й авторитет.

Корпоративізм любить сувору ієрархію, адже з начальством не сперечаються. Зрештою, це воно вирішує, кого зі співробітників просувати далі кар'єрними сходами або залишати в нижчих ешелонах.

Начебто все логічно, влада і гроші — і успіх, а десь поруч і щастя. Тільки на шляху до такого «успіху» людина зазвичай втрачає власне «я», підлаштовуючись під корпоративні стандарти.

На вищий щабель заберешся вже не зовсім ти, а хтось віддалено схожий на тебе. Це стає причиною внутрішнього конфлікту.

Особисті принципи та цілі йдуть на другий план, адже з більшою владою з'являється і більша відповідальність перед корпорацією. Її інтереси завжди домінують над твоїми.

Як би високо людина не забралася, її авторитет ніколи не зрівняється з авторитетом корпорації. Завжди залишиться хтось вищим, а отже, повний успіх, як і щастя, виявляються недосяжними у цій системі.

У тебе є свобода вибору

Більшість країн у всіх куточках світу оголошують свободу та демократію головними цінностями сучасного світу.

До речі, всі корпорації з будь-яких країн світу, по суті, є тоталітарними об'єднаннями з ознаками фашизму.

Вони вводять суворі системи штрафів і заохочень, бажаючи повністю контролювати співробітників під час роботи, котрий іноді її межами. Ідеться не тільки про запізнення чи заборони на користування соціальними мережами в офісі.

Корпорації прагнуть усереднити всіх працівників. Вони мають думати однаково, мріючи лише про кар'єрне зростання. Бажано впровадити лінгвістичні норми з якимось особливим сленгом, щоби відокремити своїх від чужих.

Крім того, корпорації визначають норми зовнішнього вигляду для працівників. Начебто від цього можна відмовитися, якщо так вже не подобається.

Звільняйся і все. Щоправда, такий крок вдарить по емоційному та психічному стану. Роками тебе вчили, що кар'єра та гроші – це успіх.

Звільнення означає падіння саме дно у межах даної системи. Саме тому більшість співробітників ненавидять свої корпорації, але вважають за краще залишатися там.

У цьому світі людина людині вовк

Корпоративний світ хоче зробити конкуренцію самоціллю, при цьому ти маєш демонструвати нещадність до оточуючих.

Не в сенсі заподіяння їм фізичної шкоди, але дружба та інші міжособистісні стосунки мають відступити перед кар'єрними перспективами.

Повір, твої конкуренти зроблять так само, даси палець - руку відкусять. У разі корпорації просто проектують свою суть. Вони так поводяться під час внутрішньовидової боротьби.

Немає дружби всередині корпорації, тут є лише спільні інтереси і на певний час. Така поведінка неприродна для людей, нам цілком властиві взаємодопомога, довіра, співчуття, шляхетність, нарешті.

Але корпорації хочуть створити людину за образом і своєю подобою. Це потрібно для подальшого розширення та побудови корпоратократії як державна система.

Працюй старанно, і тобі віддасться

Корпорації прагнуть знецінення людини та її особистості.

Незамінних немає, на кожне місце претендують десятки інших працівників. Тому ти маєш не тільки бездоганно виконувати посадові обов'язки, але й бути вдячним за можливість, що випала.

Затримайся після закінчення дня, віддякуй корпорації кількома годинами безкоштовної роботи на тиждень. Натомість отримаєш статус місцевого героя (таких називають працівником місяця), а через подібне визнання здобудеш і щастя.

Щоправда, щастя чи радість виявляться локальними та короткочасними. Вже наступного місяця виберуть іншого героя, а поза корпоративного кола спілкування твоє досягнення взагалі нікого не цікавить.

Скрізь і завжди так

Найбільше корпорації хочуть, щоб ти думав, ніби весь світ улаштований, так і дане становище має природну природу.

Якщо скрізь однаково, то шукати альтернативу немає сенсу. Закінчив школу, здобув освіту та влаштувався на роботу. Бажано, щоб це була твоя перша і остання робота, єдине кохання на все життя. Маневруй у існуючих межах, намагайся рости і не думай про вихід із існуючої системи.

Але що ж за межами цього замкненого кола? Там — цілий світ із безмежними можливостями. Він незрівнянно ширший і глибший, ніж будь-яка мегакорпорація. Напевно, десь у цьому справжньому світі є ідеальне місце і для тебе.

Вибравшись назовні, людина отримує можливість знову повернутися до особистих інтересів та цілей, забувши про корпоративну диктатуру.

З цього починається не лише свобода, а й повноцінне життя, в якому ти визначаєш пріоритети, зберігаєш принципи та рухаєшся до індивідуального щастя, яке не піддається конвеєрній збірці на корпоративних заводах.