
У наших головах укоренилося переконання, ніби успіх означає, що ти ніколи не терпиш невдачі. Понад те, невдача сприймається як щось цілком неприйнятне. Якщо ж провал трапляється, залишається розумітися на причинах, шукати проблему в собі, робити висновки.
Приблизно такий набір порад можна отримати від будь-якого знайомого, який вислухає з розумом, кивне головою, поплескає по плечу. Варто зазначити, що поради не позбавлені логіки та певною мірою корисні.
Тим не менш, якщо почути подібне вдесяте, закрадається думка: а чи не краще взагалі нічого не робити нового, принаймні навіть не пробувати? Адже очевидно, що попереду чекає ще більше невдач. Щоб відповісти на це заперечення, давай перенесемося в кімнату середнього підлітка.
Оглянься уважно: у кутку припадає пилом гітара, під ліжком лежить баскетбольний м'яч, у дальньому ящику лежить кімоно. Тут же лежать недочитані книги, незатребувані ролики та багато інших пам'яток невдач. Чи такі погані були ці невдачі?
Можливо, для батьків кожна примха коштує певну суму грошей, але саме таким чином дитина пізнавала світ, шукала місце у житті.
У дитинстві ми сміливо кидалися до будь-яких експериментів, невдачі були неминучим складником будь-якої діяльності. Стаючи старшим, людина втрачає здатність співіснувати з невдачами, що лише заважає досягати успіху.
Невдачі, які варто уникати
Для початку розглянемо однозначно шкідливі типи невдач, у яких не слід шукати позитивних сторін. Звичайно, в будь-якій ситуації можна вдатися до самообману і псевдофілософських думок, але правда полягає в тому, що є проблеми, що не містять нічого, крім самої проблеми.
Базова невдача - це промахи, що виникають внаслідок втоми, неуважності, втрати концентрації уваги. Прикра помилка у звіті, забутий день народження близької людини, сіль, переплутана з цукром, під час приготування їжі. З усього перерахованого важко здобути будь-який урок. Мабуть, крім одного — ретельно все перевіряти ще раз. Але з таким підходом можна і параною зловити.
Описані приклади не виглядають загрозливими, але іноді «базові невдачі» призводять до справді драматичних наслідків. Через відсутність однієї коми чи іншого символу космічні апарати не виходять на задані орбіти і зазнають аварії. Хронічна розсіяність і забудькуватість можуть зруйнувати відносини.
Втім, найчастіше «базові невдачі» стають добрим приводом для жартів. Далі – «комплексна невдача». Такі невдачі виникають миттєво і мають кілька причин. Іноді після ретельного аналізу стає ясно, що та чи інша невдача була зовсім неминуча, задовго до початку процесу.
До «комплексних невдач» наводить загальна непередбачуваність, недостатньо чітко поставлені завдання, непрофесіоналізм окремої ланки чи взагалі всієї команди. Великі провали зазвичай призводять до значно серйозніших наслідків.
Страждають не лише винуватці, а й оточуючі люди. Наприклад, рецесія 2008 року була «комплексною невдачею», як і розлив нафти у Мексиканській затоці. З цього типу невдач вже доводиться отримувати уроки, але коштують вони страшенно дорого.
Розумна невдача
Якщо «базові невдачі» слід мінімізувати, а «комплексні» виявляти заздалегідь, то «розумні невдачі» потрібно приймати і прагнути, щоб їх ставало більше. Ці провали завжди навчають нас чогось нового без необхідності шукати таємного змісту.
Формула проста до неможливості: ти пробуєш щось, програєш, але рівно в цей же момент стаєш трохи кращим у цьому напрямку. Рухатися далі або зупинитись – виключно твій вибір. Але як зрозуміти, чи розумна невдача? Існують певні критерії оцінки.
«Розумна невдача» насамперед знаходиться в області, де в тебе немає досвіду та достатніх знань. Дії відбуваються зі зрозумілою метою, а не заради забави або від нудьги. Здійснюючи дії, ти маєш керуватися теоріями, настановами професіоналів, а не припущеннями. Зрештою, сам провал призводить лише до незначних наслідків.
Успіх - це вміння рухатися від невдачі до невдачі, не втрачаючи ентузіазму.
Уінстон Черчілль
Неважко помітити, що в описаних вище критеріях більше за інших досягають успіху діти. Вони слухають, пробують, навчаються. Підліток ніколи раніше не грав у баскетбол (не має знань), але, переглянувши фінал NBA, вирішив, що йому сподобається.
Ціле літо ходить у секцію до заслуженого тренера (теорія), щоб перевершити всіх приятелів (мета). За кілька місяців з'являється нове захоплення, а баскетбол покинутий, причому, можливо, назавжди (незначні наслідки).
"Розумні невдачі" знаходять місце і в дорослому житті, особливо в галузі культури та науки. Остання галузь взагалі могла б існувати без методу спроб і помилок, де невдачі і провали просто неминучі.
Якщо провал інформативний і не має серйозних втрат, його можна вважати успішною невдачею. Наступного разу буде зроблено крок уперед, який так само впорається в ймовірність зазнати невдачі.
Стратегії «розумної невдачі»
Щоб підвищити кількість «розумних невдач», а отже, і власного всебічного розвитку, слід завжди починати з малого.
Перш ніж звести багатоповерховий будинок, сподіваючись, що він встоїть під час землетрусу, інженери будують мініатюрну копію, на якій і проводять випробування. Запускаючи стартап, майбутній підприємець не намагається одразу створити найкращу на всі часи версію продукту.
На першому етапі головна мета – мінімальна життєздатність товару чи послуги. Займаючись чимось конкретним, намагайся пам'ятати безліч ідей. Концентруючись на одній, найважливішій та дорогоцінній ідеї, ти ризикуєш вкласти занадто багато сил, часу та грошей у потенційний провал. Саме таким чином «розумна невдача» перетворюється на «комплексну».
Вмій зупинитися, щоб оцінити, наскільки далеко вдалося просунутися і які ще залишилися перспективи (можливо, в інших напрямках). Створи механізм зворотного зв'язку. Особиста думка майже завжди суб'єктивна — часто надмірно позитивна чи, навпаки, надмірно негативна. Тобі потрібна конструктивна критика, яку найкраще отримувати від професіоналів.
Втім, якщо йдеться про спосіб життя в цілому, то непогано було б дізнатися про думку родичів. Вони можуть не володіти всіма тонкощами за твоєю діяльністю, але напевно помітять загальні зміни в настрої, рівні добробуту, фізичного та емоційного здоров'я.
Пам'ятай головне: відмова від подальших дій не вважається невдачею чи боягузтвом. Кожна наука сотні разів відступала від своїх переконань і, безперечно, зробить це знову. Медичний штаб усуне навіть найкращого свого спортсмена перед фіналом, якщо продовження виступу пов'язане з ризиком посилити вже отриману травму.
Здатися — не моральна вада, а навик, техніка виживання та мінімізації втрат. Без цієї здібності не може існувати і сама «розумна невдача».